Мікрофонний набір Prodipe A1 DUO

Мікрофонний набір Prodipe A1 DUO

Набір із 2 професійних односпрямованих конденсаторних студійних мікрофонів.Нове покоління професійних конденсаторних мікрофонів для використання на сцені та в студії. Prodipe A1 Duo — комплект із двох професійних односпрямованих конденсаторних студійних мікрофонів нового покоління, призначених для записування вокалу або акустичних інструментальних музичних партій. З успіхом застосовується на сцені для живих виступів. На думку авторитетного експерта, звукорежисера Людовика Ланен, мікрофони комплекту Prodipe A1 Duo заслуговують того, щоб їх називали універсальними. Вони коректно перетворюють звукові коливання на електричні, причому з вкрай вигідним співвідношенням сигналу та шуму, а також із мінімальними спотвореннями. Людовик Ланен рекомендує застосовувати ці мікрофони для записування струнних інструментів: акустичних гітар, скрипок, віолончелей тощо. «Спеціально створений для використання в різних ситуаціях, цей конденсаторний мікрофон однаково добре вловлює звук, як на сцені, так і в студії. Його конструкція відповідає всім необхідним технічним критеріям, забезпечуючи його незаперечними музичними якостями — ясністю звуку, високою коректністю відтворення й акустичною точністю. Ця модель особливо рекомендується для струнних інструментів, як-от скрипки, альти, віолончелі, контрабаси й акустичні гітари». -Людовик Ланен.Протестовано Денисом Лабле «коли я використовував мікрофон A1 для запису акустичної гітари, то його якості задовольняли мене повною мірою. Зі своєю ясністю звуку, акустичною точністю й натуральністю, цей мікрофон просто необхідно мати для застосування на сцені та в студії. Універсальність A1 така, що він однаково добре поводиться як зі струнними інструментами, так і з вокальними ансамблями. І найпрекрасніше в усьому цей те, що такий рівень якості може бути придбаний за настільки помірною ціною!» – Деніс Лабле.Деніс виріс у сім'ї музикантів. Він отримав свою першу гітару віком 12 років і в 17 разом із Альбертом Річардом організував свою першу групу «Les Shows». Це були «свинжувальні» шістдесяті й Денис став пристрасним шанувальником відрованого Англії блюза (The Animals, Джон Мейал, Ерік Клептон) і афро-американської музичної сцени (Джімі Хендрік, Джон Стакс, Motown). У цей час він навчався в Ecole Boulle в Парижі. Після короткого періоду в складі «Sharks» і незабутнього виступу на Зимових Олімпійських іграх у Греноблі, де вони відкривали концерт Стіва Вінвуда, він грав з «Trust» і «Mat 3», а також грав з «Calcium» разом зі Стефаном Віларом і Зоузоу. Його остання група «Torpédo» була сформована на початку 80-х років.1970 і 1971 були дуже важливими роками в кар'єрі Дениса. Одне з його найкращих спогадів про студійну роботу датується саме цим часом — пісня Лані Холл, написана Майклом Коломб'є для альбому «Wings». Він також почав тривалу співпрацю з Жульєном Клером, з яким він вирушив у тур Франції та в усьому світі.В 1974 відбулася запис альбому Жульєна Клерка «Terre de France» з його участю. Його аранжування для «N 7» стали однією з його найкращих робіт. Також він познайомився з Жан-Клодом Ваньє, через якого, крім усіх інших, почав працювати з Сержем Гейнсбургом і Джейн Біркін.В 1977 році він був у Le Théâtre de la Ville з Ведмежелем Яношем і це зображало початок дуже продуктивного періоду роботи у команді Габріела Яреда. Коли він говорить про записування альбому «Guigui», що містить «En v'la du slow, en v'la» (So you want to dance slow), альбому Майкла Яноша «Les années 80 commencent» (на початку 80-х), який містить у собі «25 piges dont 5 au cachot» (5 out 25 years in a cell) і альбомів Франсуази Харді «Gin Tonic» / «Musique saoöle» («Soul» music), це, очевидно, було для нього важливою віхою.В 80-х і 90-х він був пов'язаний з Davout, Ferber, La Grande Armée, Gang, Plus30 і Face B. Він пережив низку сильних емоцій у цих «храмах звуку», пройшовши через найкращі та худі сторони концертного життя. Багато артистів відкрили тут свої таланти. Свій перший альбом «Crystal Hotel», до якого увійшли сингли «Late Nite» і «Mosquito's Mambo» він спрейсував із Полом Чемама.У 1989 році вийшов альбом "Sarbacane" (Blowpipe), почав довгий період співпраці з Френсісом Кабрелом, як на сцені, так і в студії. Водночас він працював у школі MB над «Tycoon», англійською версією «Starmania», особливо над «Only the very best» у виконанні Петра Кінгслі. Він також працював над альбомами вокального дуету Ведметеля Бергера та Франсson «Dion chante Plamandon» (Dion sings Luc Plamandon) і «CSDouble Jeu», зігравши поспіль один за іншим.В 1993 році він залишився з Франсанта, зіграв на її концерті в Берсі та пам'ятному турі «J'ai besoin de vous» (I need you all).В 1994 році він працював над Восьмим альбомом Френсиса Кабрела «Samedi soir sur la terre» (Saturday night on earth), «Crapou/Lable» Жерара Ковичські та деякими роботами друзів-музикантів. Спільно спеткий кавер «Red river blues» дуже вирізнявся серед пісень інших проєктів на блюзовій основі.Йої подорожі в Монреаль для записів із Рочем Вісьє, Робертом Чарлебо, Джефом Смолдвудом і Патріком Норманом справили величезне враження. Не варто забувати й про його участь у «23am» із альбому Роберта Майлса «Heatwave». Він також використовував шанс повернутися до свого коріння в турі 1990 року «Rock'n Roll Show». Це був дивовижний час для нього, можливість переглянути рок 50-х із Френсісом Кабрелом і легендарним Диком Ріверсом. На прохання Жан-Франсуа Фуко, директора паризького фестивалю «Jazz at Albret», він дав розовий концерт із Бертраном Лажуді, Еріком Сева та батьком Паганоті в жовтень 2000 року. Незабаром після цього він занурився в проєкт «Autour du blues» (Around the blues).Будучі натхненним продюсером Еріком Басетом і за підтримки Майкла Джонса і Патріка Вербека, він організував концерт гітарної й блюзової музики. Комусь із «великих імен» були Жан-Жак Гольдман, Дік Риверс, Френсіс Кабрел і Павло Персоне. очолене ними захід було зафіксовано 2001 року на подвійному CD. Потім відбулося ще більше концертів і сесій записування. Його останнім великим заходом стало святкування 25 річниці клубу New Morning у 2007 році, участь у якому взяли Ларі Карлтон і Роббен Форд. Для нього було справжнім задоволенням розкопати деякі з «гімнів» блюза та хітів Motown, давши їм знову ожити в 21 столітті. Було б неправильно, якби ми не зазначили його робіт над альбомом «Quelle belle ville» (Beautiful life) Валері Чікко, альбомом «Echos d'Acadie» (Echos of Acadia) і синглом «Coeurs solidaires» (Hearts as one) Патріка Вербеке та альбомом «Itineres» (Itinerary) Солдати Луїс.На жаль, неможливо перерахувати всіх артистів, музикантів, аранжувальників, звукорежисерів, майданчиків, студії та домашні студії, які були частиною його життя, давши змогу створити стільки хітів. Денис знає, що деякі з його робіт будуть жити, і він може пишатися, чуючи «Disappearing nightly» у виконанні Альберта Лі/ Марка Кнофлера, пісню Спенсера Боре, яку він зіграв і записував в Астаффорі, батьківщині Фрасіс Кабрел.Інструкція користувача

Характеристики